Заняття №1

1. Українська мова, як державна. Ставлення заборона, розвиток мови.
2. Документ. Формуляр документу. Основні вимоги до оформлення документу.
3. Заява. Види заяв.

Державна мова - це закріплена традицією та законодавством мова вживання якою обов'язкова в органах державного управління, громадських організаціях, підприємствах у закладах освіти, науки і культури, у сферах зв'язку та інформатики.

Мова всього народу всіх його верств становить собою загальнонародну або загальнонаціональну мову, яка в свою чергу та літературну мову.

Жива мова - це усна мова народу діалекти, говори, наріччя, жаргон.

Літературна мова - мова, яка є взірцевою (VI-VII ст.).

Документ - матеріальний об'єкт, який містить у зафіксованому вигляді інформацію заведений у певному порядку і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу.

Функції документів:
1. Офіційна.
2. Ділова.
3. Оперативна.

Класифікація документів:
1. За найменуванням (заява, протокол);
2. За походженням (службові та особисті);
3. За напрямком (внутрішні та зовнішні);
4. За призначенням (Розпорядчі, організаційні, довідково-інформаційні, господарсько-договірні, обліково-фінансові);
5. За терміном виконання (звичайні безстрокові, термінові, дуже термінові);
6. За ступенем гласності (секретні та не секретні);
7. За стадіями створення (оригінал, копія, виписка, дублікат);
8. За терміном зберігання (постійного - понад 10 років та тимчасові - до 10 років);
9. За носієм інформації (диск, дискета).

Формуляр документу - документ з високим рівнем стандартизації, створюється за затвердженою формою тобто відповідно до формуляра зразка.

Кожен документ складається з елементів які наз. реквізити. Сукупність реквізитів наз. формулярами документів.

Основні вимоги, щодо тексту документу.
Основою службового документа є текст який має чітко і переконливо відбивати причини і мету його написання, розкривати суть конкретної справи містити докази і висновки.

Правила написання:
1. Текст викладати від третьої особи.
2. Від першої особи пишуться: заява, автобіографія, доповідні пояснювальні записки, накази, доручення.
3. Не вживати образних виразів.
4. Вживати стійкі словосполучення слів.
5. Виконання сталості і синтаксичності побудови речень.

Заява - це офіційне повідомлення в усній або письмовій формі в якому викладається якесь прохання.
Види заяв: прості, складні, умотивовані.

Реквізити:
1) праворуч вказується назва організації чи установи куди подається заява.
2) Нижче у стовпчик пишеться назва професії, місце роботи, П.І.Б. та адреса того хто подає заяву.
3) Посередині заява, крапка не ставиться.
4) З абзацу з великої літери починається текст.
5) Ліворуч дата, праворуч - підпис.
Заява пишеться від руки в одному екземплярі.

Зразок заяви.

Автобіографія - це документ, що містить життя та діяльність особи і складається нею самою.

Автобіографія пишеться у довільній формі проте існують її обов'язкові реквізити:
1) Назва виду документу.
2) П.І.Б.
3) Дата народження.
4) Місце народження.
5) Відомості про освіту (повна назва всіх навчальних закладів де навчалися)
6) Відомості про трудову діяльність.
7) Відомості про громадську роботу.
8) Сімейний стан і склад сім'ї.
9) Домашня адреса і номер телефону.
10) Дата і підпис.

Зразок автобіографії.

Резюме - це документ про особисті освітні та професійні дані. Складається при прийомі на роботу.

Реквізити:
1) Назва виду документу.
2) П.І.Б.
3) Адреса.
4) Телефон
5) Дата і місце народження.
6) Мета (бажана посада і заробітна платня)
7) Професійний досвід.
8) Освіта.
9) Сімейний стан.
10) Додаткові відомості.
11) Дата і підпис.

Зразок резюме.

Заняття №2
1. Норма літературної мови.
2. Стилі сучасної української мови.
3. Найважливіші риси, що виділяють офіційний діловий стиль.
4. Характеристика.

Норма літературної мови - це сукупність загальноприйнятих правил реалізацію мовної системи, що відбуваються у спілкуванні.
Існують такі типи мовних норм:
1) орфографічні (вимова звуків)
2) графічні (передача звуку на письмі)
3) орфографічні (напис слів)
4) лексичні (слововживання)
5) морфологічні (частини слова)
6) синтаксичні (побудова речення)
7) пунктуаційні (розділові знаки)
8) стилістичні.

Стилі сучасної української мови.

Офіційно-діловий стиль - це один з найстаріших стилів. Його ознаки ще знаходимо в ХІ-ХІІ ст. в українських літописах.
Найважливіші риси.
Наявність реквізитів, які мають:

• Точність, послідовність, лаконічність викладу фактів.
• Діловий стиль позбавлений емоційності образності, індивідуальності, авторських рис.
• Вживання усталених мовних зворотів.
• Певна стандартизація початків і закінчень документів.
• Вживання головних словесних формул.
• Лексика здебільшого нейтральна і вживається в прямому значенні.
• Для чіткої організації, текст поділяється на пункти, підпункти, параграфи.
• Найхарактерніші речення для ділового стилю це прості речення.
  

Характеристика - це документ, що містить інформацію про ділові та моральні якості особи.
Характеристика подається при вступі до середніх та вищих навчальних закладах, при атестації та у військкоматі.
Характеристика видається адміністрацією підприємства чи установи на прохання робітника.

Реквізити:
1) Назва виду документу;
2) Праворуч у стовпчик пишуться анкетні дані П.І.Б., посада, рік народження, освіта;
3) Професійний досвід;
4) Власна характеристика:
а) Відношення до роботи або навчання;
б) Підвищення професійного та наукового рівня;
в) Стосунки в трудовому або навчальному колективні;
г) Нагороди, заохочування, стягнення.
5) Призначення характеристики;
6) Дата;
7) Підпис відповідальної особи та печатка.

Заняття №3
1. Використання термінів та професіоналізмів у документах.
2. Правопис слів іноземного походження.
3. Службові листи, види і групи.
4. Службові записки.

Крім загальної нейтральної лексики діловий стиль використовує терміни.

Термін - це слово в особливій функції якого не тільки назвати предмет чи поняття, а дати йому точне визначення.

Характеризуються терміни величиною точністю значення, емоційністю та експресивністю нейтральності.
Терміни вживаються в трьох стилях: науковий, публіцистичний, офіційно-діловий.
Терміни потрібно вживати лише зі значенням зазначеним у словнику (можуть мати кілька значень).

Слово "Справа":
1) Поняття, яке вживається для сукупності документів;
2) Одиниця зберігання текстових документів в архіві.
3) Різновид справи, який становить цілісність за змістом і послідовне ведення одного питання.
Крім звичайних термінів існують терміни-дублети і терміни-неологізми (нові або маловідомі).

Професіоналізми - це слова або вислови властиві мові певної вузької групи людей.
Професіоналізми творяться двома способами:
1. Коли та чи інша спеціальність або вид занять не мають розвиненої термінології.
2. Виникають як неофіційні мовні замінники наявних у певній галузі термінів.
Загалом терміни та професіоналізми засмічують мову ділових паперів. Якщо терміни відзначається своєю емоційною нейтральністю то професіоналізми навпаки є емоційно-забарвленні.

Службовий лист - поширений вид документації, один із способів обміну інформацією.
Службові листи належать до головних засобів встановлення офіційних та службових компонентів між підприємствами організаціями та установами.

За функціональними ознаками службові листи поділяють на дві групи:
1) Листи, які потребують відповіді (лист-прохання, лист-звернення, лист-пропозиція, лист-запит, лист-вимога).
2) Листи, які не потребують відповіді (лист-попередження, лист-нагадування, лист-підтвердження, лист-відмова, супровідний лист, гарантійний лист, лист-розпорядження)

За кількістю адресатів:
1) звичайні (на адресу однієї інстанції)
2) циркулярні (на адресу кількох інстанцій)
3) колективні (від колективу керівників підприємства)

Реквізити службового листа:
Державний герб (зверху, посередині, або ліворуч)
Емблема організації, підприємства чи установи, код організації.
Дата ліворуч.

Текст поділяється на дві частини:
1) Опис проблеми.
2) Пропозиції на висновки.

Супровідний лист - це службовий лист, що додається до основного документу та зазвичай це невеликий за обсягом лист, що містить назви та перелік надісланих документів.

Службова записка - це документ, який використовується для вирішення внутрішніх питань організації підприємства чи установи службова записка може містити звернення до керівника, інформацію про проведення заходу, про виробничі досягнення.

Доповідна записка - документ, в якому викладається інформація про ситуацію, що склалася, про наявні факти, про виконану роботу.

Пояснювальна записка - документ який з'ясовує зміст окремих положень основного документу або пояснює причини певного вчинку чи події.
Реквізити:
1) Назва структурного підрозділу;
2) Посада, прізвище, ініціали керівника, якому надається записка (у давальному відмінку).
3) Посада, прізвище, ініціали автора, у родовому відмінку (без "від");
4) Назва виду документу.
5) Текст (описова частина та пропозиція).
6) Дата і підпис.

Доручення - це документ яким організація чи окрема особа надає, право іншій особі від її імені виконувати певні дії. Бувають офіційні та особисті.
Офіційні доручення бувають 3-х видів:
1) Разове (для одноразової дії);
2) Спеціальне (уповноважує особу на виконання однотипних вчинків);
3) Загальне (засвідчує право на здійснення операції пов'язаної з управлінням майна).

Реквізити офіційного доручення:
1) Назва організації, що видає доручення;
2) Назва виду документу;
3) Номер доручення та дата видачі;
4) Посада, прізвище, ініціали особи, якій видається доручення.
5) Назва організації, від якої мають отримати якісь цінності.
6) Термін дії доручення.
7) Зразок підпису особи, якій видано доручення.
8) Назва документу, який засвідчує особу, одержувача цінностей.
9) Підпис службових осіб, що видали доручення.
10) Печатка організації.

Особисті доручення передають повноваження однієї особи іншій.

Розписка - документ, який підтверджує отримання документів, грошей, товарів, тощо.

Реквізити:
1) Назва документу.
2) П.І.Б., посада того, хто дає розписку;
3) П.І.Б., посада того, кому дається доручення;
4) Перелік того, що передається.
5) Дата і підпис.

Зразок розписки.

Документи (Д/з):
1) Заява.
2) Автобіографія.
3) Резюме.
4) Характеристика.
5) Службова, доповідна та пояснювальна записка.
6) Доручення.
7) Розписка.