01 - SosЮра
02 - Вчителька
03 - Олені
04 - Алкоголізм
05 - Сержант
06 - Ноябр
07 - Загребельний
08 - Баби
09 - Апрель
10 - Очі
11 - Детскіє ігри

1. SosЮра

Вона не любила Шекспіра,
Вона не читала сонети.
В неї не було Ромео, -
Вона була не зовсім Джульєтта.

Приспів:
Вона полюбляла читати Сосюру перед сном (2)

А бувало її кортіло,
Щоб хтось постукав і зайшов пішком в тіло
Душу зігрів теплом.

Приспів

Пацани не ведуться на веселий розврат
Вони просто вечорами шукають любов.
Плюють на гуманність і на культуру
Так нахабно заставляють читати Сосюру.

Приспів

Люблю весну! Та хто її не любить,
Коли життя цвіте, як пишний сад.
І мов у сні шепочуть листя губи,
І шлють квітки солодкий аромат... Але

Приспів

Вітер віє, мете хурделиця
Стежка від школи до дому стелиться.
Де тебе шукати, як до тебе прийти?
Звідки виглядати, де тебе знайти?

Приспів:
Вчителька, - мікрорайону нашого жителька
Ти замість того, щоб в кіно піти, -
Сидиш перевіряєш свої зошити.

Скоро прийде весна, вибори пройдуть.
І мене після комісії до армії візьмуть.
Я не буду листи тобі писати,
Бо ти будеш їх на помилки перевіряти.

Приспів

Сонечко встає, димить трава, -
Бачу стежку де проходиш ти.
Вчителько моя, зоре світова,
Звідки виглядати, де тебе знайти?

Я хочу втікти в дрімучі ліси,
Я втомився від міської, асфальтної краси.
Мене задовбали трамваї і колії.
Кондуктори, дебіли і профілакторії.
В мене на канапі лежали дівчата,
Вони хотіли кохання у мене забрати.
А на столі лежить старенький килимок,
Я проглядаю його крізь сигаретний димок.

А там олені, олені не бриті і не голені
Дивні створіння в них з мозгів стирчать коріння.
Олені, олені не бриті і не голені, - олені...

Я вчора розмовляв з директором Чукотки,
Він просив, а я налив йому в стаканчик водки.
Ми дивились в мікроскоп строєніє генів
Я дивився на дівчат, а думав про оленів.

Там дівчата, де олені красиві не голені
Дивні створіння без мозгів і без коріння.
Олені, олені не бриті і не голені, - олені...

Я хочу втікти в дрімучі ліси,
Я втомився від міської, асфальтної краси.
Мене задовбали трамваї і колії.
Кондуктори, дебіли і...

Олені, олені не бриті і не голені
Дивні створіння в них з мозгів стирчать коріння
Олені, олені не бриті і не голені, - олені...

Бажання пити буває не завжди,
зранку охота напитись води.
Запах із рота, в желудку штіль,
а в голові шеберхає вчорашній хміль.

В думці лиш одне, - "Навіщо я бухав?"
І не пам’ятаю, навіть, з ким переспав.
Важко заспокоїти душевний боль,
коли печінку роз’їдає дешевий алкоголь.

Приспів:
Хтось скаже: "А де ж тут гуманізм?"
А люди хворіють на алкоголізм.
Стакан за стаканом в руки беруть
і п’ють, п’ють, п’ють, п’ють, п’ють...

Немає логіки в діяннях алкоголіка,
горілка і пиво, тихо, робить своє диво.
Пити так безбожно, більше не можна,
але хочеться жити, значить, треба пити...

Приспів

Не знаю хто тут виграв, і не знаю хто програв.
Якщо не випив зранку, значить день пропав.
"Совєти" не построїли комунізм.
Бо в них не було сексу, - а був алкоголізм.

Приспів

Я кайфую від пагонів і пишаюся мундиром.
І у бобіку своєму, я для всіх є командіром.
Мене бояться бомжі, зневажають повії.
Я завжди по статтям, інкриміную їхні дії.

Приспів:
Я старший сержант міліції,
Старший сержант міліції,
Старший сержант міліції...о...о...

Якщо побачу хулігана, чи нап’ється якийсь гад, -
Йому єфрейтори мармизу розіб’ють на салат...
А якщо ти наркоман і у тебе "баян".
Ми забераємо тебе, бо треба виконати план.

Приспів

Три хвилини на обід, пів години на сон.
Я працюю все одно, як ізраїльський шпіон.
Знаю все про всіх, та не можу сказати,
Бо начальство мене буде сильно кохати...

Приспів

Ти сказала, що кохала, але це було давно.
Свої мрії відпускала у розчинене вікно.
Ти лягала спати, в сутінках кімнати,
Вже комусь не було що казати.

Ти своє, що ти любила, ти кудись, чомусь поділа.
Не знайшла і не згубила, просто втратила його.
Дні і ночі пролетіли, просто мрії постаріли.
А вже і не важливо, "Хто?" й "Кого?"

Приспів:
Листя падає, падає, щось мені нагадує,
А я собі пригадую, - тебе...
Листопадами, падає, кружляє листопадами,
і вже давно не пара ми... Ти де?

Ці бездонні сині очі і холодні, довгі ночі.
Страхом заворожують тебе.
А ти малюєш на папері, як він зайде в твої двері.
І тебе в самотності вкраде.

Приспів

Він заліз у вікно, за стіл підсів.
Обійняв пацанів і з собою повів.
Він веселий, страшний, а на зріст здоровенний.
А звати його Павло Загребельний...

Приспів:
О, Павло Загребельний...
Твоя душа закута в стакан граненний.
О, Павло Загребельний...
Чекаєм на твій приход.

А завтра, зранку прийде "Едуард".
Він "бєлого" друг, "іхтіандра" брат.
За ним забіжить "Баріс Бадунов"
А значить за пляшкою бігти знову...

Приспів

Ой на горі баби жнуть, ой на горі баби труть.
Одна баба терла-терла, тардай-дай, тар-дай дай.
Взяла торбу, та й поперла, тардай-дай дай.

Ішла баба через поле, та й зустрілась з участковим.
Ішла баба через поле, тардай-дай, тар-дай дай.
Та й зустрілась з участковим, тардай-дай дай.

Скажи бабо, куди йдеш? Скажи бабо що несеш?
Ой не скажу, куди йду... тардай-дай, тар-дай-дай.
Ой не скажу, що несу... тардай-дай дай.

Взяли бабу до контори. А торбину до комори.
Взяли бабу до контори, тардай-дай, тар-дай-дай.
А торбину до комори, тардай-дай дай.

Буряки я копала. Котрі кращі вибирала.
Котрі кращі вибирала, тардай-дай, тардай-дай.
А каракаті викидала тардай-дай дай.
Сама краща моя ланка, тардай-дай, тардай-дай.
Бо вдалася бурачанка, тардай-дай дай.

Сама не подумала, нащо -
Пішла і забувши про літо.
Не вернешся більше нізащо.
Повернеш назад усі квіти...
Літала, не думала в безвісті -
Чекала повернення раю.
Сумними думками тверезості.
П’яніла від чорного чаю.

Ще так далеко до зими і до морозів.
Навіщо спомини сумні, навіщо сльози.
Ще так далеко до весни, або до літа.
І може хтось, але не я...
Подарить квіти.

Жодної битви не виграла -
Кохання з війною зрівнявши.
А ти сама себе із дому вигнала.
У душу нічого не взявши.
Такого чудового літа,
Давно вже у мене не було.
Цілий світ хотів тобі подарити,
А ти його просто не чула.

Ти ховаєшся в снах, ти живеш у думках.
Ти існуєш насправді, в чужих казках.
З’являєшся вдень і як сонце зникаєш,
А ночами у снах чужих блукаєш.
Там, на синьому тлі блаженної ночі
Ти ховаєш свої смарагдові очі.
У морській глибині, на казковій струні,
Ти тихенько співаєш, свої пісні.

Ти не маєш будинку, своєї оселі.
Ти боїшся заснути в чужій пустелі.
Тікаєш від привидів, ранком від снів,
У пустому відлунні несказаних слів.
А на синьому тлі блаженної ночі
Ти ховаєш свої смарагдові очі.
У морській глибині, на казковій струні,
Ти тихенько співаєш, свої пісні.

Ти повіриш у казку, ніжну й чарівну,
Де принц, як завжди, відшукає царівну.
Капають сльози на мокру подушку,
Бо у світі не може бути дві попелюшки.
І на синьому тлі блаженної ночі
Ти ховаєш свої смарагдові очі.
У морській глибині, на казковій струні,
Ти тихенько співаєш, свої пісні.

Літнє, радісне, розпечене сонце
Гріє в не захищенні дитячі голови.
Діти безпорадно сидять у пісочниці
І граються в різні забави.
Галя грається лялькою,
Петя, грається кубіками...
А Люда великою палкою
Хоче зробити дюрку в піску...

Приспів:
А Ваню, це все задовбало.
Він хоче гратись пілісосом.
А Ваню це все достало...
Ось так...

Петя забрав в Галі ляльку,
Відірвав їй руки, в пісок заховав.
А Люда вдарила Петю
По плечах палкою...

Приспів

Галя хоче бути доктором,
А Люда, дірєктором хвабрики.
А Петя хотів бути шохвером,
Тільки в нього немає прав.

А Ваня ніким не хоче бути.
Він хоче бути пілісосом.
А мама набила його по руках
І пілісос, - заховала в шкаф...