Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов розповів Mind про захист державою постраждалих інвесторів, просування розв’язання питання з довгобудами, стан із ліквідацією будівельних нормативів. Також він дав оцінку «грузинському» варіанту реформи ДАБІ та розповів про хід програми «Велике будівництво».   

– В інтерв’ю Mind ви акцентували, що Мінрегіон розробляє законопроєкт, який допоможе захистити права постраждалих інвесторів. На якому етапі розроблення документа?

– Мінрегіон виступає за системний підхід до вирішення цієї проблеми – йдеться не тільки про питання відновлення прав постраждалих інвесторів, а й про унеможливлення виникнення подібних ситуацій в майбутньому.

Сьогодні Кабміном утворено міжвідомчу робочу групу з питань сприяння постраждалим інвесторам у добудові об’єктів незавершеного житлового будівництва. Перше її засідання відбулося 7 вересня. Разом із МВС маємо напрацювати чіткі алгоритми дій. До співпраці залучено нардепів, представників органів виконавчої влади, банківських установ, інвесторів об’єктів житлового будівництва.

Одним із завдань міжвідомчої групи є розроблення концепції відповідного законопроєкту. Мінрегіон уже підготував проєкти Законів України «Про особливості врегулювання добудови проблемних об’єктів житлового будівництва», «Про захист прав вкладників у будівництво багатоквартирних житлових будинків». Проведено громадські обговорення, в результаті яких до Мінрегіону надійшли зауваження та пропозиції від обласних державних адміністрацій, нардепів, громадських організацій та постраждалих інвесторів.

Таким чином, напрацьовані Мінрегіоном матеріали використовуватимуться при обговоренні та підготовці міжвідомчою робочою групою змін до законодавство щодо сприяння постраждалим інвесторам у добудові об’єктів незавершеного житлового будівництва. Нові законодавчі акти мають розв’язати, зокрема, такі проблеми, як:

  • формування переліку об’єктів незавершеного житлового будівництва, визначення механізму вилучення та передачі таких об’єктів новому замовнику;
  • визначення механізму завершення будівництва силами об’єднань інвесторів;
  • визначення процедури та джерел фінансування добудови об’єктів незавершеного житлового будівництва;
  • визначення механізму залучення додаткового фінансування від інвесторів;
  • визначення процедури розрахунку ступеня готовності об’єкта будівництва;
  • визначення процедури розрахунку строків завершення будівництва;
  • визначення особливого порядку прийняття в експлуатацію таких об’єктів.

Маємо не один приклад, коли забудовники зазнають банкрутства, не можуть закінчити або ввести об’єкти в експлуатацію. Це виникає через недобросовісність забудовників, через порушення ними земельного та містобудівного законодавства, а інвестори в результаті не можуть ані отримати у власність об’єкти нерухомого майна, ані повернути кошти.

– Чи почалася розробка бази по недобудовам (довгобудам)? Можете надати перелік таких проблемних об’єктів у Києві?

– Питання недобудов завжди залишається в полі зору Мінрегіону. З метою вивчення ситуації щодо стану та кількості об’єктів незавершеного житлового будівництва, які будуються із залученням коштів фізичних осіб та які тривалий час не приймаються в експлуатацію, Мінрегіоном надіслано відповідні запити в обласні та Київську міську державні адміністрації. КМДА надано інформацію щодо 47 проблемних об’єктів.

Загалом в Україні понад 100 000 постраждалих інвесторів. Уряд постановою від 12 серпня 2020 року №714 «Про утворення Міжвідомчої робочої групи з питань сприяння постраждалим інвесторам у добудові об’єктів незавершеного житлового будівництва» створив консультативно-дорадчий орган КМУ, завданням якого є створення дієвого механізму для того, щоб вирішити питання постраждалих інвесторів та не допустити виникнення таких ситуацій у майбутньому.

Співголовами групи є перший заступник міністра розвитку громад та територій України Василь Лозинський та заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко. Засідання міжвідомчої робочої групи відбуватимуться на постійній основі. До роботи підгруп залучені як представники органів влади, так і інвестори будівництва.

 – Наприкінці червня ви говорили, що плануєте ліквідовувати будівельні нормативи (ДБН), які заважають розвитку будівництва й не впливають на питання безпеки будівлі. І наголошували, що ваше міністерство прискорюватиметься. Наскільки просунулися вперед і в чому саме? Якщо ні, чому?

– Оновлення нормативної бази у будівництві триває. Цього року були затверджені та вже набули чинності дев’ять змін ДБН. Наразі ще 20 проєктів будівельних норм (нових ДБН, нових редакцій ДБН та змін ДБН) – у роботі. Також у подальших планах Мінрегіону передбачити вимоги щодо забезпечення доступності, комфорту та безпеки життєвого простору для людей з інвалідністю у всіх державних будівельних нормах, що поширюються на проєктування об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури.

Розпочато роботу щодо оновлення будівельних норм, які не переглядалися ще з радянських часів – СНиПів. Зокрема, це стосується вимог щодо проєктування складських будівель, споруд для зберігання зерна (силосів), магістральних трубопроводів. Проте процес оновлення нормативної бази є поступовим. За умови відповідного фінансування на це знадобиться не менше трьох років.

 – Міхеїл Саакашвілі нещодавно представив своє бачення реформи ДАБІ. Вже є експертні думки, що вона – на користь великих забудовників і може серйозно загальмувати реалізацію реформи.

– Деякі запропоновані положення потребують подальшої дискусії в професійній площині та виваженого підходу, зокрема йдеться про такі пропозиції:

  • скасування детального плану території як виду містобудівної документації, оскільки на сьогодні детальний план території є документом, на основі якого видаються містобудівні умови та обмеження;
  • норма щодо ліквідації державного контролю за будівництвом суперечить ст. 42 Конституції України, відповідно до якої держава здійснює контроль за якістю та безпечністю усіх видів послуг і робіт;
  • необов’язкове застосування BIM-технологій, а за бажанням замовника, у контексті курсу України на цифрову трансформацію послуг та процесів у будівництві.

Зазначу, що погляди на подальше реформування містобудівної діяльності багато в чому співпадають із баченням Мінрегіону, наприклад:

  • дерегуляція господарської діяльності з будівництва об’єктів;
  • розмежування дозвільних та реєстраційних функцій від контрольних і наглядових;
  • автоматичне прийняття об’єктів в експлуатацію;
  • запровадження страхування будівельних ризиків.

 – Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Андрій Клочко презентував декілька змін у межах реформи ДАБІ. Чи з’явилося на цьому етапі остаточне бачення реформи? Як в результаті працюватиме відомство і які зміни планують запровадити?

– Постановами Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 року №№ 218, 219 ліквідовано ДАБІ та утворено Державну сервісну службу України та Державну інспекцію містобудування України. Триває підбір керівного складу до цих органів. Голова комітету Андрій Клочко є одним із авторів реформи, сама реформа здійснюється у тісній співпраці Мінрегіону, комітету ВР, експертів.

З метою подальшого забезпечення заходів  реформування сфери містобудування на сьогодні у Верховній Раді  зареєстровано два проєкти законів України. По-перше, це проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування» (реєстр. № 3875 від 16.07.2020), який передбачає низку суттєвих змін до містобудівної діяльності. Другий законопроєкт «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері містобудування» (16.07.2020 № 3876) передбачає підвищення ефективності інституту відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

 – Ви резюмували, що в межах програми «Велике будівництво» Мінрегіон зараз добудовує школи, зведення яких розпочато в 1980–90-х роках. Сьогодні які довгобуди вже фіналізовані або підходять до завершального етапу будівництва?

– Усі об’єкти, які реалізуються в межах програми «Велике будівництво», мають різні ступені готовності та були внесені до програми за різних умов, зокрема внаслідок значного зношення та пошкоджень. Наприклад, школа в Красногорівці Донецької області, яка постраждала внаслідок пожежі та потрапляння снаряду в будівлю під час обстрілу. Контроль за термінами виконання будівельних робіт на об’єктах здійснюють облдержадміністрації. Додатково при Мінрегіоні була утворена моніторингова група, спеціалісти якої перевіряють стан виконання робіт у кожній області. Загалом, за даними моніторингової групи, загальна будівельна готовність об’єктів програми «Велике будівництво» по областям становить близько 70%.

Щодо об’єктів-довгобудів. Роботи у школі №1 у Вишневому закінчено, вона приймає школярів. Школа в с. Залужжя Білогірського району Хмельницької області готова на 90%, і роботи буде закінчено найближчим часом. Ми маємо гідні приклади успішної реалізації проєктів, будівництво яких тривало роками, а в деяких випадках і десятиліттями.

Як приклади таких проєктів, що в результаті реалізації програми президента «Велике будівництво» покращать умови дітей дошкільного та шкільного віку в різних регіонах,  можемо навести такі об’єкти: Олевська гімназія в м. Олевськ Житомирської області (початок будівництва – 1990 рік), загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів в с. Корчик Шепетівського р-ну Хмельницької області (початок будівництва – 1998 рік), школа № 5 в м. Носівка Чернігівської області (початок будівництва – 1989 рік), будівництво школи в м. Заводське Лохвицького району Полтавської області (початок будівництва – 2009 рік).

Загалом таких об’єктів, які мають статус довгобудів, небагато в програмі. Проте час від часу саме за їхній рахунок у засобах масової інформації штучно пропагується ідея недосконалості програми. Позиція Мінрегіону в цьому питанні й особисто моя така: ми підтримуємо будь-які ефективні дії, які націлені на покращення життя громадян.

Нові та відремонтовані школи, дитячі садочки, спортивні об’єкти, амбулаторії, дороги тощо – все це є ознакою розвитку країни, який важливий особливо зараз, під час пандемії та зниження ділової та економічної активності. Ми не маємо права ігнорувати об’єкти, які за попередніх урядів залишалися без уваги, саме тому кожна область ретельно відстежувала потреби населення, провела роботу щодо виявлення довгобудів соціальної інфраструктури та внесла ці об’єкти до відповідних розділів програми.

Мінрегіон зі свого боку ще під час секвестру бюджету Державний фонд регіонального розвитку цього року відстоював можливість продовжити будівельні роботи на об’єктах програми президента та наполягав на тому, щоб ДФРР був збережений у необхідному обсязі. Нагадаємо, що загальний обсяг фонду було скорочено з 7,5 млрд до 4,9  млрд грн цього року у зв’язку з пандемією COVID-19.

Поділитися: Поделиться в Facebook