Бронювання військовозобов’язаних співробітників стає проблемою для українських банків та небанківських фінустанов. У Нацбанку визнали, що кожну другу заявку на бронь від фінустанов повернуто на доопрацювання. «Мінфін» розповість, як фінансисти отримують відстрочку від призову та як підтримують фінустанови своїх співробітників, які воюють за Україну, пише Мінфін.

Маленьким відділенням незабаром доведеться писати «всі пішли на фронт»

На тему броні від військової служби для фінансистів активно заговорили понад два місяці тому. 24 березня 2023 року Нацбанк опублікував із цього приводу окрему постанову (№ 32), в якій виклав правила отримання відстрочки співробітниками банків, страхових, лізингових та фінансових компаній, інкасаторських структур, а потім до них додали ще й бюро кредитних історій.

Держава надає відстрочку від мобілізації на термін до 6 місяців. При звільненні спеціаліста його бронювання обнулюється.

Бронювати від війни ключовий персонал мають можливість лише фінустанови, які внесені до списків критично важливих для економіки, якщо вони виконали ще й низку додаткових вимог. Наприклад, для банків — це відсутність штрафів із фінмоніторингу, своєчасне подання звітності НБУ, бездоганна репутація акціонерів тощо. Виходячи з цього, було зрозуміло, що не всі 15 банків, що визнані системними, зможуть бронювати свій персонал.

«Це не перше бронювання, перше було ще у квітні-травні 2022 року і було розраховане на три місяці. Друга хвиля припала на серпень-вересень, термін відстрочок закінчився у листопаді минулого року, але їх продовжили до кінця лютого 2023 року. Наразі фінансовий ринок отримує бронь від мобілізації для своїх співробітників уже втретє», — пояснив «Мінфіну» ситуацію генеральний директор Асоціації «Страховий бізнес» В’ячеслав Черняховський.

Проте, за його словами, цього разу бронювання небезпечно затягується.

«Деякі страхові компанії подали до Нацбанку заявки на визнання їх критично важливими ще два місяці тому, але так і не отримали офіційних відповідей від регулятора (та й, в принципі, неправильно, що всі страхові компанії не визнали критично важливими, незважаючи на їхню суспільну значимість). Це означає, що броні працівники не мають, а військкоми до них приходять регулярно і фінансистів мобілізують на війну. Для деяких страхових компаній, особливо дрібних, це критично. Бувають випадки, коли у підрозділі всього три працівники: один уже на фронті, інший у теробороні, а третього військком може мобілізувати будь-якої миті та паралізувати роботу компанії», — каже В’ячеслав Черняховський.

Його колеги банкіри стикаються з аналогічними проблемами.

«Затягування процесу бронювання працівників фінансового сектора не сприяє стабільній та безперебійній роботі банківської системи та веде до несприятливих наслідків для банку, його клієнтів та економіки України загалом», — упевнена HR-директор Ukrsibbank BNP Paribas Group Наталія Галунко.

В інших банках теж говорять про можливі ризики.

«Питання вельми нагальне, оскільки процес мобілізації не зупиняється. Деякі центри комплектування та соціальної підтримки не враховують, що Ощад перебуває у процесі бронювання працівників та мобілізують їх. Іноді це створює операційні ризики для окремих підрозділів», — зазначили у пресслужбі Ощадбанку.

Наталя Галунко каже, що документи на броню розглядають, щонайменше, 3 місяці. А після отримання рішення щодо бронювання від Мінекономіки потрібно звертатися за внутрішніми документами (підтвердження надання відстрочки від призову) до відповідного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки за містом реєстрації установи, хоча урядовим порядком № 76 від 27 січня 2023 року цього не передбачено.

У пресслужбі Райффайзен Банку виділили дві ключові проблеми:

• Неможливість бронювати працівників із дефіцитними військово-обліковими спеціальностями.

• Неможливість бронювати працівників із неактуальними військовими документами (навіть якщо потрібні незначні зміни).

Хто отримує відстрочку від служби: що каже Нацбанк

У відповідь на офіційний запит «Мінфіну» Національний банк повідомив, що надіслав уповноваженим держорганам документи на бронювання працівників 24 фінансових установ. Але ті повернули на доопрацювання папери 13 із них: бронювання у процесі й не завершено.

«Наразі процедура бронювання працівників для більшості установ, які подавали документи до Національного банку України, триває», — йдеться у відповіді НБУ.

Нацбанківці запевняють, що не відмовляють фінансистам у відстрочках, а лише перевіряють повноту заповнення фінустановами списків військовозобов’язаних та передають їх до уповноважених органів. У Кабміні цим займається Міністерство економіки, яке співпрацює з Генштабом ЗСУ. З боку НБУ цей напрямок курує перший заступник голови Національного банку Катерина Рожкова.

Спочатку уряд дозволив кожному підприємству бронювати до 50% персоналу, це правило не скасовувалося. Не можуть претендувати на відстрочки військовозобов’язані з критичними для збройних сил військово-обліковими спеціальностями.

«Установи самостійно визначають списки військовозобов’язаних працівників, які пропонуються для бронювання. До списків включаються різні категорії посад працівників, у тому числі керівники установ, структурних підрозділів, спеціалісти тощо. Здебільшого у списках військовозобов’язаних працівників, які пропонуються до заяви на бронювання, вказується інформація про категорію посади (директор департаменту, керівник управління, головний економіст, старший спеціаліст та ін.) і, зазвичай, без вказівки спеціалізації таких посад», — йдеться у коментарі Нацбанку для «Мінфіну».

Кого саме намагаються забезпечити військовими відстрочками, Мінфін дізнавався безпосередньо у фінансистів.

Наприклад, в Ощадбанку нам повідомили, що найчастіше бронюють керівництво банку та структурних підрозділів, директорів відділень, працівників служби безпеки та інкасаторів. У пресслужбі ПУМБу розповіли, що намагаються залишити співробітників, які забезпечують безперебійну роботу банківських процесів та сервісів:

• супровід банківських операцій та транзакцій клієнтів;
• інкасація та грошовий обіг;
• фізичне обслуговування клієнтів у відділеннях банку тощо.

«За новою процедурою у нас заброньовано 175 колег. Поступово подаватимемо на відстрочку від служби до 50% військовозобов’язаних. Бронюються всі ключові працівники — це може бути керівний склад, ІТ-фахівці, інкасатори, служба інформаційної безпеки, працівники з абсолютно різних функцій, які відповідають за безперервність роботи банку», — уточнили у пресслужбі Райффайзен-Банку.

В’ячеслав Черняховський повідомив, що страхові компанії найчастіше намагаються отримати відстрочки на актуаріїв, юристів, працівників підрозділів фінансового моніторингу, IT-фахівців.

«Невеликі страховики намагаються забронювати до 20% персоналу, а середні та великі — до 12−15%. У великих СК це десятки працівників. Нам не потрібно бронювати до 50% працівників. Претендувати на бронь можуть до 50 компаній, більшість з яких входить до ядерного пулу і працює на ОСАЦВ (автоцивілка), хоча в більшості випадків це одні й ті самі СК», — пояснив він.​

Де працюють найцінніші для економіки кадри

У Національному банку не називають загальної кількості фінансових працівників, які отримали відстрочку від служби. У Мінекономіки у відповідь на запит «Мінфіну» також заявили, що загальні дані про бронювання — це «інформація з обмеженим доступом». Але дали орієнтовний розподіл заброньованих за деякими галузями економіки на сьогодні:

• Енергетика — 188 тис. осіб.
• Транспорт — 114 тис. осіб.
• Агропромисловий комплекс — 47 тис. осіб.
• Промисловість, виробництво — 40 тис. осіб.
• Медицина — 18 тис. осіб.
• ІТ-фахівці, електронні комунікації — 6 тис. осіб.
• Ритейл — 5 тис. осіб.
• Фінансова та банківська сфера — 4 тис. осіб.

Якщо підсумувати лише цю бронь, то вийде 452 тисячі, при тому, що вказані не всі напрямки та галузі економіки. Але й тут можна простежити динаміку, якщо підняти дані, які ЗМІ публікували від Мінекономіки, близько трьох місяців тому. Тоді повідомлялося про 528 тис. відстрочок, а у листопаді 2022 року — про 700 тис.

 

Із динаміки видно, що у фінансовому секторі кількість заброньованих працівників скоротилася наполовину, та їх помітно менше, ніж у інших галузях. Що підтверджує проблеми, про які експерти кажуть вище.

Дані Мінекономіки

У Мінекономіки дали точну цифру (без округлень) відстрочок від військової служби, наданих військовозобов’язаним фінансистам, —3 921, для співробітників 41 структури. Серед одержувачів більше небанківських фінустанов. Розподіл такий:

• Банки — 17 (41%);

• Небанківські фінустанови — 24 (59%).

Із посиланням на Генштаб ЗСУ Мінекономіки повідомило «Мінфіну» типові помилки, які роблять компанії під час оформлення броней, і через які документи повертаються на доопрацювання:

• Внесення до списків українців, які не перебувають на обліку військовозобов’язаних у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відсутня відмітка ТЦК та СП у військово-облікових документах військовозобов’язаного про взяття на військовий облік).

• Відсутність у списках інформації про військове звання та/або військово-облікову спеціальність військовозобов’язаного.

• Необґрунтоване перевищення 50-відсоткового порогу бажаної кількості заброньованих працівників.

• Неправильно оформлені документи.

• Невідповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

• Включення до списків військовослужбовців (осіб, які вже проходять військову службу), а також військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. А ще військовозобов’язаних, які не перебувають на військовому обліку (наприклад, особи, які досягли граничного віку перебування в запасі; визнані непридатними до військової служби за станом здоров’я) та осіб, які не перебувають у трудових відносинах із органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією.

«При узгодженні списків із Генеральним штабом Збройних Сил України Мінекономіки протягом 5 робочих днів приймає рішення про бронювання військовозобов’язаних та надсилає його Генеральному штабу Збройних Сил України та відповідному державному органу (яким представлені такі списки для погодження)», — запевнили у Мінекономіки.

Наталія Галунко з Ukrsibbank BNP Paribas Group назвала «Мінфіну» дві основні причини, через які влада завертала документи на бронь у 2022 році:

• Виняток із списків посад, які не належать до дефіцитних на ринку праці. Такі, наприклад, як касир, водій, менеджер, експерт, аналітик, бізнес-аналітик тощо.

• Відмови за віком. Військовозобов’язаним у віці до 35 років рядового складу всім відмовлено, крім керівного складу банку.

Про воюючих фінансистів

Однак, не повинно складатися враження, що всі без винятку банкіри, страховики та інші фінансисти прагнуть уникнути військової служби. Багато працівників фінансового сектору служили в українській армії до повномасштабного вторгнення, ще більше колег приєдналися до них після 24 лютого 2022 року. Як добровольцями, так мобілізованими у різні війська. На жаль, є загиблі.

«Мінфін» дізнавався про захисників України від їхніх роботодавців:

• Національний банк: мобілізовані та пішли добровольцями 151 працівник (40% добровольці), із них 3 жінки. Загинуло двоє.

• Ощадбанк: мобілізовано 422 особи, з них 36 жінок. Загинуло 6 військовослужбовців.

• Райффайзен Банк: 145 мобілізованих, із них 6 жінок. Загинули 3 військовослужбовці.

• ПУМБ: 114 працівників мобілізовано (зокрема, 4 жінки) та ще 16 служать у територіальній обороні (2 жінки). Загинули 4 мобілізованих.

• Ukrsibbank BNP Paribas: 100 мобілізовано, у тому числі 4 жінки.

• ОТП Банк: 39 мобілізованих, із них 2 жінки.

Інформацію про захисників зібрали лише за деякими структурами. Але навіть за цими даними видно, що фінансисти не залишаються осторонь і щодня відстоюють незалежність нашої країни. На жаль, мають фінустанови і цивільних загиблих після бомбардувань, артилерійських та інших атак агресора (їх не вказували у статистиці військовослужбовців).

Усі опитані запевнили, що зберігають за своїми мобілізованими працівниками їхні робочі місця. Багато хто продовжує їм платити зарплату, хоча можуть називати ці виплати інакше.

«Банк оплачує матеріальну допомогу воюючим працівникам у розмірі посадового окладу», — розповіла «Мінфіну» директор департаменту управління персоналом ОТП Банку Крістіна Фехер.

Це ті кошти, які воюючі фінансисти отримують окрім зарплати Міноборони. Ще їм можуть допомагати із закупівлею необхідного спорядження.

«Із початку 2023 року Національний банк здійснює матеріальну підтримку працівників, призваних до лав ЗСУ, та надає їм матеріальну допомогу щокварталу. Крім того, у 2022 році відкрито рахунок, на який працівники центробанку можуть здійснювати свої благодійні внески для підтримки колег або їхніх родичів, які служать у ЗСУ. Кошти з цього рахунку використовуються, зокрема, для надання допомоги в укомплектуванні необхідним спорядженням мобілізованих працівників Нацбанку та підрозділів, у яких вони проходять службу. Активну участь у матеріальній підтримці мобілізованих працівників приймає Первинна профспілкова організація НБУ», — повідомили у Національному банку.

Допомагають колегам і в інших структурах.

«У нас створено корпоративний Фонд допомоги мобілізованим співробітникам. Кошти спрямовуються на закупівлю військового спорядження, форми, амуніції та іншу підтримку працівників банку, які служать у Збройних силах України», — розповіли нам у пресслужбі ПУМБу.

Деякі фінустанови платять своїм працівникам, коли ті отримують поранення, наприклад, Ощадбанк виплачує від 50 тис. грн на лікування, залежно від тяжкості поранення. Усі опитані «Мінфіном» банки повідомили, що надають матеріальну допомогу сім’ям своїх працівників, якщо їхні колеги гинуть на війні. Тут суми дуже відрізняються — від 100−150 тис. грн до 500 тис. грн.

Поділитися: