Обсяги уведеного в експлуатацію житла продовжують зростати, утім відновлення є нерівномірним за регіонами та типом житла
За даними Державної служби статистики, яку цитує Данило Гетьманцев, за 9 місяців 2024 року було прийнято в експлуатацію 6,73 млн. квадратних метрів житла (+23,5% проти відповідного періоду минулого року), кількість зданих квартир в одно і багатоквартирних будинках становила 79,2 тис. штук (+19,1% проти 9 місяців 2023 року).
Утім відновлення є нерівномірним.
Серед лідерів – очікувано Київщина (Київ та область) і регіони Західної України, на частку яких припадає більше 70% площі житла, уведеного в експлуатацію за 9 місяців цього року. При цьому частка Західних регіонів (Львівська, Ів-Франківська, Закарпатська, Волинська, Чернівецька, Тернопільська, Рівненська області) продовжує зростати, сягнувши 38,7% у загальній площі. Тоді як за аналогічний період 2021 року вона становила 31,7% (у 2023 – 34,5%).
Водночас, у 5 регіонах обсяги уведеного в експлуатацію житла скоротились порівняно з аналогічним періодом минулого року (Київ, Харківська, Сумська, Волинська, Черкаська області).
Загалом обсяги уведеного в експлуатацію житла по всій Україні за 9 місяців 2024 року становлять 76,9% від аналогічного періоду останнього довоєнного року (2021), в т.ч. по одноквартирним будинкам – 120,5%, багатоквартирним будинкам – лише 54,1%.
Такі пропорції багато в чому відображають легалізацію раніше збудованих приватних домоволодінь, тоді як будівництво і прийняття в експлуатацію багатоквартирних будинків залишається млявим.
Зокрема, за оцінками НБУ (останній звіт про фінансову стабільність):
«Вводять в експлуатацію переважно раніше побудовані об’єкти або ті, що були на завершальних стадіях будівництва до повномасштабної війни. Старе будівництво завершують повільно, нове майже не починають, крім одиничних проєктів у західних регіонах. Темпи приросту нового житла на ринку навряд чи прискоряться. Будівництво потребує значних ресурсів: ціни на будівельні матеріали зростають, дефіцит працівників у галузі великий через міграцію та мобілізацію. Девелопери переважно не готові розпочинати об’єкти за рахунок власних ресурсів, а покупці майже не цікавляться об’єктами на початкових стадіях будівництва».
Отже, обсяги уведення в експлуатацію нового житла, насамперед у багатоквартирних будинках, відновлюються, але помітно відстають від довоєнного рівня. Це об’єктивна тенденція, яка зумовлюється низьким інвестиційним попитом з боку населення та небажанням брати ризик з боку девелоперів. Будівництво житла – це довгострокова і капіталомістка інвестиція, яка зважується на безпекові ризики, ризики нового будівництва з нуля, оцінку домогосподарствами свого фінансового стану у перспективі 10 і більше років.
В умовах продовження війни підтримати первинний житловий ринок можна за рахунок державних програм (єОселя, єВідновлення), будівництва доступного соціального житла (для оренди, тимчасового проживання). Утім ми всі розуміємо, що коли майже всі внутрішні доходи йдуть на військо, фінансування цих напрямів буде залишатись обмеженим. Помітна активізація пропозиції нового житла і попиту на нього можливі лише із зменшенням безпекових ризиків.