Асоціація з управління фінансами та інвестиціями (FIMA) звертає увагу на наявні порушення правил конкуренції та наголошує на необхідності скорішого упорядкування умов застосування механізмів фінансування житлового будівництва.
При впровадженні Закону України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі– Закон №2518) управителі ФФБ та їх довірителі (інвестори), які через ФФБ фінансують будівництво, опинилися в нерівних і не конкурентних умовах по відношенню до інших інвесторів та інших механізмів залучення коштів у будівництво.
Наразі в Україні існує декілька механізмів фінансування будівництва, але єдиний з них — ФФБ, є ліцензійним та контрольованим державою. Саме цей механізм дає найбільше захисту інвесторам, прозорий та зрозумілий як державним органам так і банківським іпотечним програмам.
Всупереч численним заявам можновладців про схвалення та зацікавленність в найбільш надійному механізмі фінансування будівництва, компанії-управителі ФФБ опинилися в драматичній ситуації. Девелопери отримали шалені конкурентні переваги перед управителями ФФБ.
Після прийняття Закону №2518 обов’язок забудовника – забезпечити проведення державної реєстрації права довірчої власності на об’єкти інвестування на ім’я управителя ФФБ та накласти подвійну іпотеку: першу – на сам об’єкт будівництва і другу – на кожен об’єкт інвестування цього ж об’єкту. Враховуючи, що іпотека потребує нотаріального посвідчення, нотаріуси виставляють рахунок.
Зауважимо, до девелоперів, які також залучають кошти у фінансування будівництва, вимог щодо накладання іпотеки – взагалі немає.
Наступні вимоги, що ведуть до ще більшого здороження житла – це коли довіритель (інвестор) повністю сплатив вартість об’єкта інвестування.Закон вимагає виключити такий об’єкт з довірчої власності управителя ФФБ. Для оформлення спеціального майнового права на довірителя, управитель має знов звернутися до нотаріуса для вчинення реєстраційних дій та внесення змін до іпотечного договору.
Такі вимоги є невигідними для забудовника (замовника), є невигідними для управителя, а головне – вони не вигідні довірителю (інвестору), оскільки всі нотаріальні та реєстраційні дії в подальшому перекладаються на вартість м² і у підсумку будуть проведені за кошти тих, хто інвестує у нерухомість.
Це жодним чином не сприятиме а ні будівництву нового житла, а ні інвестуванню в будівництво. Не отримає коштів від таких сплат і державний бюджет. Єдиним вигодоотримувачем за цими вимогами є нотаріуси, заробіток яких на кожному об’єкті складатиме щонайменше 1 млн грн.
Для вирішення порушених питань, з метою уникнення привілейованого становища одних суб’єктів по відношенню до інших та приведення механізмів фінансування житлового будівництва у відповідність до правил конкуренції, Асоціація пропонує державним інституціям терміново утворити міжвідомчу робочу групу, під час якої опрацювати порушені питання та розробити зміни до законодавства.
В іншому випадку, контроль за коштами, залученими девелоперами (див. забудовниками) державою буде втрачено, а найбільшим захистом інвесторів залишиться чесне слово забудовника.