За даними Державної служби зайнятості, станом на 1 вересня 2023 р. кількість вакансій в будівельній галузі перевищувала чисельність зареєстрованих безробітних. Представники найбільших столичних забудовників говорять про брак робітників. Що відбувається на ринку праці в будівельній сфері розбирався Property Times.
Кадровий голод до повномасштабного вторгнення
Перша відчутна хвиля кадрового голоду на будівництві розпочалася ще у 2017 році, коли набув чинності безвізовий режим України з ЄС, який формально спростив виїзд українців за кордон. Саме відтік кадрів до Польщі та інших країн ЄС став однією з головних причин нестачі робочих рук. Друга глобальна причина, через яку будівельні майданчики відчули брак робочої сили, — це непопулярність такої роботи серед молоді.
Посилення кадрового голоду відчувалося аж до початку повномасштабного вторгнення, з початком активних воєнних дій будівельні майданчики стали на паузу, а кількість вакансій суттєво скоротилася.
Від початку повномасштабного вторгнення число вакансій у будівельній сфері зменшилось на 5%. У довоєнному 2021 році на платформі OLX Робота кількість пропозицій про роботу у будівельній сфері складала 14,3 тисячі. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році кількість пропозицій скоротилась майже вдвоє — до 8,2 тисячі.
Дефіцит + зростання оплати праці
Після перезапуску будівельних майданчиків й з початком відбудови на звільнених територіях попит на будівельників почав поступово відновлюватися, наразі, за даними OLX Робота, кількість відкритих вакансій складає 13,6 тисячі, тобто стрімко наближується до показників 2021 року.
«Ситуація на ринку праці залежить від регіону. В Києві спостерігається поступове зростання кількості вакансій у 2023 році (в 3 рази порівняно з 2022 роком), але навіть ця кількість становить лише 40% від довоєнного рівня. Кількість кандидатів зменшилась вдвічі. У Львові активне збільшення кількості вакансій, дефіцит кадрів середнього та менеджерського рівня. В Харкові збільшується кількість вакансій малого бізнесу та державного сектору, залученого до відбудови, при цьому суттєво зменшилася кількість активних кандидатів», — ділиться спостереженнями Ольга Райкова, talent advisor ULPM school, Каски JOB.
«Загалом за даними держслужби зайнятості, будівництво є досить активною професійною сферою із пропорційним балансом вакансій-резюме. І, враховуючи поточну пропорцію – на 1 вакансію 1 зареєстрований безробітний, можна сміливо прогнозувати, що дефіцит фахівців лише зростатиме», — коментує Тетяна Пашкіна, експертка з ринку праці.
Дійсно, компанії, які безпосередньо працюють на будівельному ринку підтверджують тенденцію до посилення кадрового голоду.
Але тепер головна причина дефіциту не відтік робочої сили за кордон, а мобілізація. На початку повномасштабного вторгнення Property Times проводив опитування серед київських забудовників щодо кількості мобілізованих робітників, за даними, які наводили компанії, подекуди чисельність тих, хто долучився до лав ЗСУ чи ТРО складала від 25 до 60% від загальної кількості співробітників-чоловіків.
«Чималий відсоток кваліфікованих будівельників наразі захищають Україну в лавах ЗСУ, причому за час повномасштабного вторгнення вже було кілька хвиль, за які компанії вимушено прощались зі своїми співробітниками, які пішли захищати Батьківщину. Висококваліфікованих кадрів дійсно не вистачає. Подекуди по ринку дефіцит в компаніях сягає 40%, що суттєво б’є по галузі, — зазначає Олександр Насіковський, співзасновник та керівний партнер групи компаній DIM. — Це спричиняє певне навантаження на будівельну сферу і змушує конкурувати за кадри: фінансовими умовами праці, соціальним пакетом, додатковими способами мотивації»
«Повномасштабна війна та викликана нею мобілізацію до лав захисників країни призвела до дефіциту робітників на будмайданчиках, — додає Анна Лаєвська, комерційна директорка «Інтергал-Буд». — Ми відчули це одразу. Проте шляхом перекомплектації будівельних бригад минулого року нам вдалося вирішити це питання на деякий час. Якщо говорити про поточну ситуацію, то десь з травня місяця ми спостерігаємо посилення нестачі робочих рук. Наразі основні тенденції ринку праці — дефіцит будівельників, посилення конкуренції за наявних фахівців та зростання оплати праці. Щодо останнього, лише з травня оплата виросла на 20%».
«Запити щодо змін в заробітній платі надходять як від чинних працівників, так і від кандидатів на посади», — зазначає Олександра Качан, директор з управління персоналом Alliance Novobud.
Дійсно, після тимчасового зниження заробітних плат у 2022 р., зараз відбувається поступове зростання. За даними OLX Робота, до повномасштабного вторгнення, станом на серпень 2021 року, медіанна заробітна плата складала 18 тисяч гривень, через рік, тобто у 2022 відбулось її зниження до 13 500 гривень. Наразі медіанна заробітна плата, за даними OLX Робота, складає 21 тисячу гривень. Тобто перевищує довоєнні показники.
«З відновленням робіт, яке було поступовим в усіх компаній, ми навіть отримували знижки від довоєнного рівня оплати. Зараз ситуація змінилася, оплата праці не просто повернулась на колишній рівень, а навіть зросла. На прикладі нашої компанії — на щонайменше 15-20%. Однак кейс «Інтергал-Буд» не є показовим. Ми — один з найбільших забудовників, маємо чималий обсяг одночасного будівництва (на поточний час до 1 млн кв. м), тому внаслідок об’ємів робіт оплата у нас зростає не так стрімко. Маленькі компанії вимушені платити на 30-40% більше, ніж це було до лютого 2022 року», — коментує Анна Лаєвська.
«Вартість будівельно-монтажних робіт від початку року вже зросла на понад 35%, що пов’язано і з інфляцією, і з браком кадрів. У подальшому, гадаю, до кінця року ще бачитимемо зростання щонайменше на 5-7% по цій категорії», — додає Олександр Насіковський.
Хто в дефіциті
За даними OLX Робота, найбільший попит у сфері будівництва мають професії різноробочого, будівельника, маляра, фасадника та плиточника.
Кількість відгуків на оголошення про наймання різноробочого складає 184 тисячі, кількість пропозицій роботи майже 7 тисяч, медіанна зарплата на яку може розраховувати працівник – 16 500 гривень. На оголошення, що стосуються професії будівельника відгукнулись 24 тисячі користувачів OLX Робота, кількість пропозицій склала 2,2 тисячі, медіанна зарплата – 27 500. Вакансії маляра отримали 5 755 відгуків, число пропозицій про роботу складає – 371, медіанна заробітна плата – 25 тисяч гривень. Найвищий рівень оплати праці серед працівників будівельної галузі – у фасадників – 35 000 грн, кількість відгуків на оголошення про роботу – 5 731, кількість пропозицій роботи складає 594. Відкриті вакансії плиточників отримали 5 350 відгуків користувачів OLX Робота, при цьому кількість пропозицій роботи склала 388 оголошень, медіанна зарплата таких працівників – 27 500 грн.
Крім вище зазначених професій попит у сфері будівництва також мають мулярі (282 оголошення про роботу; 4 337 відгуків), монтажники (529 оголошень про роботу; 3 926 відгуків), штукатури (509 оголошень; 3 838 відгуків), зварювальники (226 оголошень; 3 020 відгуків) та сантехніки (360 оголошень про роботу; 2 591 відгук).
Україна потребуватиме будівельників
Дефіцит кадрів буде посилюватися в короткостроковій та довгостроковій перспективі.
«Попри війну будівельний ринок оговтується, роботи тривають, великі девелопери нарощують обсяги. Тому потреба в людях не зменшиться», — коментує Анна Лаєвська.
«Дефіцит спеціалістів будівельної сфери продовжуватиме зростати, й це одна з найбільших проблематик ринку. Будівництво — здебільшого чоловіча сфера, хоча на тлі складної ситуації з пошуком працівників та із загальною економічною ситуацією в країні, маємо й деякий ріст зацікавленості в роботі на будмайданчиках з боку жінок. Найчастіше це професії, пов’язані з малярством, оздобленням приміщень. Є і професійні кранівниці», — зазначає Олександра Качан.
«Брак кваліфікованих будівельників — це загальнонаціональний виклик, адже для країни, де понад 170 тис. житлових будинків пошкоджено або зруйновано, де пошкоджено 19 аеропортів, близько 130 залізничних вокзалів та станцій, 3,4 тис. закладів освіти та інших об’єктів, робочі руки та кваліфіковані кадри потрібні вже сьогодні», — коментує Олександр Насіковський.
По закінченню війни Україна потребуватиме ще більше будівельників. «Потреба у відбудові постраждалих міст та містечок, оновленні житлового фонду, промислових будівель та інших об’єктів інфраструктури буде колосальною, навіть повернення чоловіків з фронту навряд чи зможе компенсувати той сплесковий попит, що буде. Очевидно, що найбільше будівництво розгорнеться в перший рік після війни. І дасть поштовх іншим галузям – бо одне створене у будівництві робоче місце тягне за собою створення 6-7 нових робочих місць в дотичних галузях», — прогнозує Тетяна Пашкіна, експертка з ринку праці.
Олександр Насіковський наголошує, що аби розв’язати проблему з кадрами, Україні потрібна система мотивації на державному рівні, яка б стимулювала молодь йти вчитись на виробничі спеціальності, підтримувала б тих, хто обирає будівельну сферу на професійної реалізації.«Це можуть бути і системи соціальної мотивації (соціальні програми іпотеки, скажімо) або додаткові матеріальні стимули», — зауважує експерт.
Автор: Ірина Настич
Поділитися: 