В США законодавство штатів встановлює загальні принципи регулювання землекористування та забудови, основне регулювання формується на рівні муніципалітетів. Державна політика в будівельній галузі базується на двох підходах. Перший пропонує мінімізацію адміністративних бар’єрів при будівництві. Зазвичай це ініціатива федерального уряду по відношенню до місцевої влади.

Другий підхід пропонує встановлення обов’язкових вимог до будівництва житла при новому будівництві. Вимоги містяться в містобудівельному плані та зонуванні районів. І саме на рівні муніципалітетів здійснюється контроль за діяльністю забудовників.

Крім того муніципалітети використовують систему стимулювання будівництва бонусами: дозволи на більшу щільність забудови, скорочення внесків на інфраструктуру, надання муніципальної землі, програми податкового стимулювання.

У країнах Європи досить поширеною є практика залучення фінансових установ до процесу фінансування будівництва.

Німеччина є найбільш потужною економікою в Європі, і відповідно її досвід в фінансуванні житлового будівництва є дуже показовим. У Німеччині існує тільки один узаконений спосіб купівлі житла на стадії будівництва. Інвестор укладає договір не із забудовником, а з фінансовою установою, яка веде це будівництво: контролює хід будівництва та перераховує гроші відповідно до його графіка і графіка виконаних робіт.

Фінансова установа, при фінансуванні об’єкта житлового будівництва, здійснює контроль за ходом будівництва та цільовим використанням коштів. Крім того, в європейських країнах широко використовується практика страхування ризиків забудовника.

Законодавство Італії передбачає дещо інші механізми захисту прав інвесторів. Так, забудовник повинен отримати поручительські гарантії на забезпечення виконання ним своїх зобов’язань (в тому числі, у випадку банкрутства). Такі гарантії  забудовник може отримати в банку, страховій компанії або у фінансового посередника. Законодавчою постановою також було створено Фонд солідарності покупців об’єктів незавершеного будівництва (при Міністерстві економіки і фінансів), метою якого стала виплата компенсації інвесторам незавершеного будівництва. Фонд формується за рахунок обов’язкових внесків компаній, які надають забудовникам поручительські гарантії.

Основним видом договорів про залучення коштів на будівництво житла у Франції є угода про купівлю-продаж нерухомості у майбутньому стані готовності. За умовами договору забудовник зобов’язаний надати фінансові гарантії завершення будівництва на випадок банкрутства, ліквідації бізнесу або неспроможності виконати умови договору. Гарантія надається банком або страховою компанією у формі гарантії компенсації або гарантії завершення будівництва. Крім того, стандартною практикою є страхування прихованих дефектів об’єкта терміном до 10 років.

Для України буде важливим досвід Польщі, оскільки ми рухаємося в напрямку європейського співтовариства використовуючи саме досвід Польщі.

У Польщі діє схожий до німецького механізм придбання житла. Під кожен конкретний об’єкт будівництва відкривається окремий рахунок, на якому акумулюються кошти покупців. Це дозволяє використовувати кошти виключно за цільовим призначенням.

Крім того, частина суми заморожується, що дозволяє частково  повернути гроші інвесторам або покупцям, якщо вони відмовляться від житла або матимуть бажання поміняти квартиру з більшою площею на меншу. Перед перерахуванням грошей з рахунку банк перевіряє рівень готовності кожного з етапів будівництва. Після введення будівлі в експлуатацію саме забудовник власним коштом, а не за рахунок інвесторів або покупців, оформляє право власності на житло. Банк здійснює остаточний розрахунок з забудовником лише після отримання копії нотаріально засвідченого документа про передання права власності на житло покупцю.

Поділитися: