Якими змінами регуляторного ландшафту у фінансовому секторі запам’ятався 2020 р.? Чого очікувати від 2021 р.? Коли українці зможуть купувати найбільш ліквідні акції, що входять в індекси найбільших бірж світу? І що не так з нашим фондовим ринком? Про це в інтерв’ю «Юридичній Газеті» розповів член Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку, к.ю.н. Максим Лібанов.

— Максиме, розкажіть про основні новації у фінансовому секторі України в 2020 р.

— У минулому році відбулося кілька важливих для нас речей. По-перше, потрібно говорити про зміни регуляторного ландшафту. З 01.07.2020 р. у нас вступив у силу Закон про спліт, в результаті якого було ліквідовано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), і її повноваження були перерозподілені між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (Комісією) і Національним банком України. Тобто якщо раніше у нас було 3 регулятора фінансового сектору, то зараз залишилося 2. Це найбільша зміна, якою запам’ятався 2020 рік.

Друге — це те, що влітку парламент прийняв і Президент підписав новий Закон про ринки капіталу (ЗУ №738-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів»). Більшість його положень мають набрати чинності з 01.07.2021 р., тобто майже через півроку. Цей закон найбільш фундаментально перебудовує ринок капіталу в країні. Він передбачає трансформацію як фондових бірж, так і торговців цінними паперами на операторів ринку. Замість фондової біржі у нас тепер буде 3 нові форми ринку: регульований ринок, багатосторонній торговельний майданчик і організований торговельний майданчик. А замість торговців цінними паперами у нас з 1 липня будуть функціонувати інвестиційні фірми.

Така парадигма професійних посередників передбачена відповідними актами європейського законодавства, тобто це є частиною Угоди про асоціацію, яку Україна зобов’язалася виконати якраз до 2021 р. Тож з 01.07.2021 р. ринок капіталу у нас має почати працювати за новими правилами, максимально наближеними до європейських стандартів. З одного боку, це вимагатиме від учасників ринку і від Комісії додаткових витрат часу й інших ресурсів для того, щоб адаптуватися до нових вимог і нових правил гри. З іншого боку, це відкриває додаткові можливості, в першу чергу, для учасників ринку стосовно того, як вони можуть вести свій бізнес та які послуги можуть надавати клієнтам.

— Яких змін Ви найбільше очікуєте у 2021 р.?

— У першу чергу очікую, щоб закон про ринки капіталів, власне, запрацював. Зараз триває певний перехідний процес, і перед Комісією стоїть завдання розробити і затвердити близько 70 нових нормативних актів. Тому це певний виклик для нас.

З принципово нового, напевне, ми очікуємо прийняття нової редакції закону про акціонерні товариства. В парламенті ми вже більше року працюємо над цим законопроектом. Влітку 2020 р. він був прийнятий у першому читанні, але до другого читання було надано досить багато пропозицій (більше 1000). Абсолютна більшість з них досить конструктивні й спрямовані на покращення й підвищення якості самого регуляторного впливу законопроекту. Ми очікуємо, що вже цього січня парламент розгляне цей законопроект спочатку на рівні комітетів, а потім вже у другому читанні.

Насправді цей проєкт дає акціонерним товариствам досить багато нового з точки зору можливих способів проведення загальних зборів (запроваджує різні варіанти дистанційного й електронного голосування) і вирішує багато інших концептуальних питань, які стримували розвиток акціонерних товариств. Тому ми, звичайно, очікуємо схвалення цього закону вже найближчим часом і сподіваємося, що парламент не буде зупинятися на прийнятих законах і продовжуватиме розвиток законодавства з точки зору розширення і появи нових інструментів на фінансовому ринку.

Ми також очікуємо появи аграрних розписок у новій Редакції. Відповідний законопроект є у парламенті, і він вже підтриманий. Окрім того, ми сподіваємося, що ВРУ найближчим часом зможе перейти до розгляду законопроекту про складські свідоцтва, які мають бути товаророзпорядчими цінними паперами. Може, з’явиться ще низка фінансових інструментів, що теж будуть запропоновані на розгляд парламенту.

— Чи плануються зміни до Господарського кодексу, щоб якось усе це систематизувати?

— Насправді зміни до ГК вносяться постійно. Ми ж розуміємо, що цей кодекс був прийнятий у 2003 р. і відображав законодавство, що було сформоване в Україні здебільшого у 90-х рр. Це була певна спроба кодифікувати різні законодавчі акти, які приймались у парламенті на початку та в середині 90-х рр. Зокрема, закони «Про власність», «Про підприємства», «Про підприємництво» — це ті закони, що лягли в основу Господарського кодексу.

Звичайно, за роки, що минули з моменту його ухвалення, багато що змінилося, тож чимало змін вносяться до ГК на постійній основі. Зокрема, той самий Закон про ринки капіталу, який був прийнятий, став причиною перегляду цілих глав ГК. Причому з метою усунення дублювання багато застарілих норм просто були виключені з ГК задля збереження одностайності законодавчого регулювання відносин, пов’язаних з цінними паперами, фінансовими інструментами й діяльністю, пов’язаною з ними. Тому зрозуміло, що й той самий Закон «Про акціонерні товариства» передбачає низку змін до ГК, і думаю, й інші законодавчі акти будуть пропонувати ті чи інші зміни до цього кодексу.

— То чи не потребуємо ми повністю оновленого ГК?

— Я, чесно кажучи, займаю позицію, що нам скоріше потрібно позбутися цього дуалізму, коли у нас є Цивільний і Господарський кодекси, об’єднати їх в рамках єдиного законодавчого акта, усунувши колізії, які між ними існують, і залишити один кодекс. Знаю, що така робота у ВРУ ведеться робочою групою під головуванням першого віце-спікера Стефанчука, тому думаю, що в якійсь перспективі вони запропонують відповідний законопроект.

— Вважаєте, «господарники» це підтримають?

— Тут питання не у цивілістах чи господарниках. Це така теоретична дискусія, яка буде тривати вічно. Тут питання в тому, що є два законодавчих акта, які мають бути узгоджені між собою.

— Нещодавно НКЦПФР ухвалила обіг акцій іноземних IT-компаній в Україні. Зокрема, допущено до обігу акції 6 компаній — Facebook, Tesla, Netflix, Microsoft Corporation, Visa та AMD. Ми розуміємо, що це значний крок для України, але виникає питання, чому ми лише зараз починаємо розвивати цей інвестиційний напрям?

— У нас є законодавчо визначена процедура, яким чином відбувається допуск іноземних цінних паперів до обігу на території України. Для того, щоб акції Apple, Facebook, Tesla були допущені до такого обігу, має бути перший заінтересант, який проведе всю технічну процедуру. І ми розуміємо, що фактично в Україні цінні папери, що знаходяться в депозитарній системі на території США або в Європі, мають фізично потрапити в Україну, щоб українські інвестори могли їх тут купити і зарахувати на власні рахунки в українській депозитарній системі. Це вимагає певних технологічних процесів, пов’язаних з «міграцією» ЦП з іноземної депозитарної системи до української. Зрозуміло, що поки не з’явиться «піонер», який зробить ці кроки, іноземні цінні папери не з’являться в українській депозитарній системі на українському фондовому ринку.

У 2020 р. кілька торговців цінними паперами вийшли з такою ініціативою і провели необхідні організаційні дії, звернулися до Комісії, і Комісія надала дозвіл на обіг цих ЦП на території України. Наскільки мені відомо, поки що не всі ці ЦП фізично вже завезені, тобто фізично їх ще не можна купити на українській біржі. Але сподіваємось, найближчим часом така можливість з’явиться вже фактично.

Насправді ми з колегами з ринку зараз працюємо для того, щоб спростити бюрократичну процедуру і дати можливість найбільш ліквідним акціям, що входять в індекси найбільших бірж у світі (Нью-Йоркська, Лондонська, Франкфуртська біржі), можливість за спрощеною процедурою потрапляти на український фондовий ринок.

— І в якій перспективі це буде можливо — 1, 2, 5 років?

— Ми насправді сподіваємось завершити перегляд нормативного регулювання в цьому полі в січні, щоб уже в ІІ кварталі ц. р. можна було заводити всі ці ЦП до обігу на території України. Тобто мова йде точно не про роки, ми сподіваємось, що за декілька місяців впораємось.

— Чи зможе звичай ний українець придбати акції цих компанії?

— Звичайно. Для цього це й робиться.

— І з якого моменту можна починати інвестування? З якої суми?

— Купити можна і одну акцію. Наприклад, якщо говорити про акції Apple, вони були заведені в депозитарну систему ще, здається, влітку 2020 р., і я думаю, вже зараз в українців є можливість фізично купити навіть одну акцію, адже її вартість становить близько $200, тобто у гривневому еквіваленті це більш-менш прийнятна цифра. Але звичайно, що чим більший буде пакет інвестиції, тим меншими будуть витрати на адміністративні процедури, пов’язані з оформленням права власності. Класичним вважається інвестування, починаючи з $2–3 тис. Це той поріг, де адміністративні витрати майже невідчутні й можуть бути перекриті за рахунок отриманого інвестором доходу.

— Які ще дії потрібні українському фондовому ринку для розвитку?

— Насправді тут багато про що можна говорити, але усі ці кроки описані в рамках Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 р. Ця стратегія була розроблена спільними зусиллями Комісії та НБУ із залученням фахівців ринку з відповідним публічним обговоренням. Стратегія була затверджена рік тому, на початку 2020 р. Зараз, після першого року її виконання, ми спільно з НБУ плануємо провести огляд, оцінити стан виконання, й можливо, запропонувати певні зміни і уточнення до її тексту. За всім цим можна слідкувати, адже цей процес досить публічний. І Комісія, і НБУ регулярно роблять відповідні публікації й повідомлення на власних веб-сайтах. Там же, на сайті можна знайти і текст Стратегії.

— А що найбільше заважає вітчизняному фондовому ринку? Які є перепони?

— Я б, напевне, сказав, що фондовому ринку найбільше заважає відсутність довіри. Це найголовніше. Для того, щоб ринок «був», має прийти інвестор, а для того, щоб він вклав свої кошти, він має бути впевнений, що його інтереси будуть захищені, у нього має бути довіра до інструментів фондового ринку, що його не ошукають. З іншого боку, емітент, що пропонує відповідні фінансові інструменти, також має бути певним чином захищений, тому що він як боржник має певні зобов’язання, тому має бути захищений від зловживань з боку кредитора, яким виступає інвестор. Зараз склалася ситуація, коли просто немає взаємної довіри емітентів та інвесторів. Через це обидві сторони здебільшого не розглядають фондовий ринок як можливий інструмент залучення капіталу та можливості отримання доходів відповідно.

Власне кажучи, більшість кроків, передбачених Стратегією до 2025 р., спрямовані на вибудовування цієї довіри, щоб інвестор розумів, що його не ошукають, а емітент розумів, що якщо він запропонує такі інструменти, теж не буде в програшній ситуації порівняно з фінансуванням через банківську систему, де є певний рівень захисту як кредитора, так і боржника.

З моєї точки зору, питання довіри є ключовим.

— Що змінилося у корпоративному управлінні за цей рік? Як на це вплинула пандемія? Що було найскладніше?

— По-перше, змінилися правила проведення загальних зборів. На початку пандемії, ще в березні Комісією були запропоновані відповідні ініціативи, щоб дати якийсь інструмент для дистанційного проведення загальних зборів, адже були введені обмеження на будь-які збори більше 5 людей в одному місці. Тому Комісія в березні запропонувала дозволити проводити загальні збори дистанційно. Парламент цю ініціативу підтримав, і перехідні положення Закону про акціонерні товариства були доповнені новою тимчасовою нормою, пов’язаною з обмеженнями на період карантину.

Також була скасована дія вимог закону щодо строків і порядку проведення річних загальних зборів, а Комісії було поставлене завдання невідкладно розробити тимчасовий порядок дистанційного проведення загальних зборів. Комісія його розробила і затвердила на початку квітня, і починаючи з середини квітня у АТ з’явилася можливість дистанційного проведення загальних зборів, коли акціонери фізично не збираються в одному місці, а кожен дистанційно голосує і за допомогою центрального депозитарію і депозитарних установ передає інформацію про своє волевиявлення емітенту, а саме акціонерному товариству. А далі вже емітент організовує підрахунок, підбиття підсумків і оформлення результатів загальних зборів.

Звичайно, головною проблемою на початку було переконати як акціонерів, так і акціонерні товариства в тому, що такий механізм проведення загальних зборів є дієвим, надій ним і захищеним. Десь у травні були проведені перші загальні збори за цією процедурою, і до кінця року все більша кількість акціонерних товариств почали проводити дистанційні загальні збори. Навіть такий монстр з точки зору кількості акціонерів, як «Райффайзен банк Аваль», в якому більше 100 тис. акціонерів, зміг без проблем провести загальні збори. Це свідчить про те, що ця процедура проведення загальних зборів є працездатною. Власне кажучи, нова редакція Закону про акціонерні товариства передбачає, що такий механізм дистанційного проведення загальних зборів буде впроваджено на постійній основі. Адже ми знаходимося в ХХІ сторіччі і можемо використовувати більш сучасні способи і механізми проведення зборів.

— А в чому саме полягає дистанційність? Скільки часу займає ця процедура?

— Там механізм який? — Кожен акціонер має тиждень-два для того, щоб взяти електронний бюлетень на сайті компанії, роздрукувати його, якщо це потрібно, заповнити і передати своїй депозитарній установі. Він може це зробити за допомогою електронних каналів зв’язку і кваліфікованого електронного підпису, а може користуватися більш традиційними каналами. Для цього потрібно звернутися до своєї депозитарної установи і домовитися, яким чином оформлений бюлетень може бути переданий депозитарній установі. Тобто фактично замість того, щоб збирати 100 тис. людей в одному місці, процес було подрібнено на маленькі час точки, де кожен акціонер індивідуально приймає ті чи інші рішення й індивідуально їх оформлює. Так, це займає певний час, в один день синхронізувати це майже неможливо, тому дистанційний порядок проведення загальних зборів передбачає, що на голосування відводиться щонайменше тиждень.

— Окрім ЗУ «Про акціонерні товариства», яких змін в корпоративному управлінні варто очікувати в новому році?

— Національний банк запропонував відповідні зміни для банківського середовища, в парламенті зареєстрований відповідний законопроект, який досить ґрунтовно переглядає систему корпоративного управління саме для банків. Тож чекаємо на них.

Джерело: «Юридична газета»

Поділитися: