2023 рік не став «проривним» у будівельній галузі Україні та був доволі скупий на зміни.
Переважно ухвалювали підзаконні акти на виконання закону України №2518-IX «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому».

  • Постанова КМУ №8 від 03.01.2023 «Про визначення мінімального розміру гарантійної частки будівництва об’єктів нерухомого майна», якою встановлено мінімальний розмір гарантійної частки будівництва об’єктів нерухомого майна що будуть споруджені.
  • Постанова КМУ №432 від 02.05.2023 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сферах державної реєстрації», якою запроваджено відповідну автоматизацію (взаємодію між реєстрами) і норми закону щодо Держреєстру речових прав на нерухоме майно.
  • Постанова КМУ №596 від 13.06.2023 «Деякі питання виконання вимог Закону України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому». Нею затверджено Порядок поширення дії закону на об’єкти будівництва та їх складові частини, які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта стануть самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машино-місце тощо), право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до набрання чинності зазначеним законом.
  • Лист Міністерства юстиції України від 20.06.2023 №79779/І-16636/8.4.1 щодо держреєстрації речових прав на нерухоме майно. Цей лист пояснює порядок проведення реєстраційних дій відповідно до змін, внесених законом №2518-IX.
  • Постанова КМУ №378 від 21.04.23 «Деякі питання реалізації Закону України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», якою прийнято перелік основних технічні характеристики подільного об’єкта незавершеного будівництва.
  • Постанова КМУ №488 від 12.05.2023 «Деякі питання проведення технічної інвентаризації». Положення нового Порядку техінвентаризації, що затверджені в документі, мали за мету зменшити  можливість «ручного» втручання і махінацій на ринку нерухомості України.

Ухвалення нового Порядку тісно пов’язане із значними змінами, що сталися в будівельному законодавстві України, – прийняттям закону №2518-ІХ і нормативної бази до нього, а також цифровізацією будівельних процесів завдяки створенню Єдиної державної електронної систем у сфері будівництва (ЄДЕССБ).

Чого можна очікувати у 2024-му?

Головне питання, яке зараз стоїть перед галуззю: чи буде підписано проєкт закону №5655?

Так, його прийнято ще 13 грудня 2022 року. Це не просто внесення змін до декількох законів, це кардинальне переосмислення всієї містобудівної діяльності. Проєкт містить 358 сторінок і вносить зміни до 42 нормативно-правових актів України.

Понад рік тому законопроєкт №5655 направлено на підпис Президенту, але його досі не підписано, вето також не накладено, що робить його «підвішеним», з незрозумілим юридичним статусом.

В Європейській комісії рекомендують Україні ветувати закон №5655 про реформу сфери містобудівної діяльності.
Україні слід утриматися від ухвалення закону про містобудівну діяльність у його нинішній формі, оскільки він створює ризики доброчесності, що виникають у результаті делегування надмірних контрольних повноважень у сфері міського планування від державних підприємств до приватних організацій, і призводить до послаблення повноважень місцевої влади в цій сфері”, – ідеться у звіті Єврокомісії.

При цьому у Верховній Раді працює ще одна група депутатів і залучених експертів галузі, які розробляють Містобудівний кодекс України. По суті цей документ є антагоністом прийнятого законопроєкту №5655. Над ним працюють ще з 2017 року, до робочої групи входять майже 300 експертів із різних галузей.

 

Поділитися: Поделиться в Facebook