У зв’язку з триваючими на даний час змінами в керівництві НКЦПФР та активним обговоренням професійною спільнотою проекту Закону №4684, який суттєво змінює повноваження регулятора, принципи та підходи до регулювання учасників ринку, Асоціація FIMA хоче висловити свої думки з приводу цього законопроекту.
На початку лютого на сайті Верховної Ради було оприлюднено відразу два законопроекти, які стосуються діяльності регулятора фондового ринку – Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку:
– проект закону № 4684 «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж».
Начебто обидва ці законопроекти сприятимуть реформі фондового ринку та дозволять йому працювати за європейськими стандартами. Однак, представники ринку вважають, що запропоновані проекти є передчасними й звертають увагу на те, що в котрий раз до реформи ринку не залучаються його учасники. На нашу думку, такий поспіх у підготовці та можливе «прискорене» прийняття цих законопроектів у Верховній Раді не тільки не сприятиме реформуванню фондового ринку, але й приведе до його чергового скорочення.
Адже, якщо зважати, що Закон № 738-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (Закон про ринки капіталу) хоча б пройшов шлях публічного обговорення та багатоденних дискусій, то законопроекти №4684 та №4687 взагалі не обговорювалися з громадськістю, а учасники фондового ринку дізнались про них тільки після реєстрації законопроектів в Верховній Раді.
Ознайомившись із текстом законопроекту «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж» (№ 4684), слід зазначити, що законопроект дійсно є доволі революційним для України (більшість країн ЄC не мають подібних законів) та таким, що чітко викладений та структурований. За стилем написання він дуже схожий на законодавство Сполучених Штатів Америки, яке регулює діяльність фондового ринку, в тому числі його регулятора – Комісії з цінних паперів та бірж США, яка, до речі, була створена ще в 1934 році.
Однак, підтримуючи прагнення реформування фондового ринку України, маємо все ж таки зазначити, що проект закону є передчасним та таким, що вступає в протиріччя з нинішнім станом фондового ринку. Крім того, національний регулятор, не маючи підґрунтя (законодавчого, кадрового, технологічного та ін.), може отримати повноваження, до яких американський регулятор йшов більше ніж півстоліття.
Так, законопроект містить велику кількість позитивних нововведень. Це і залучення громадськості до питань відбору кандидатів на посади членів Комісії (статті 9, 10 законопроекту), і створення Громадської ради Комісії (стаття 21), яка є постійно діючим дорадчим органом, що бере участь в підготовці проектів нормативно-правових актів та їх обговоренні. Це і посилення відповідальності Комісії за шкоду, яку вона може заподіяти суб’єкту під час проведення розслідування (стаття 40) шляхом: арешту майна до ухвалення рішення судом; заборони на укладання договорів; огляду приміщень фізичних та юридичних осіб на підставі постанови НКЦПФР; опитуванню свідків; інших заходів, які проводяться в межах розслідування, яке, до речі, не може перевищувати 18 місяців. Це і запровадження інституту Уповноважених на розгляд справ про правопорушення, які призначаються через процедуру проведення конкурсного відбору (стаття 22-25) та багато іншого.
Також у законопроекті №4684 є зовсім нові для сприйняття українців норми та механізми здійснення інформаторами повідомлень до Комісії про порушення на ринку капіталу, є порядок розгляду таких повідомлень та інформації, переданої інформаторами, а також питання захисту інформаторів та оплати їх «послуг». Цим питанням в законопроекті присвячено цілий розділ (статті 48-57).
Проте, вважаємо, що деякі норми законопроекту потребують змін або через їх невідповідність Конституції України (у зв’язку з тим, що законодавство США відмінне від законодавства України), або через невідповідність вимог законопроекту фактичному стану речей на фондовому ринку, особливо в частині фінансових санкції, які передбачені статтею 59.
Для прикладу, несвоєчасне надання звітності тягне за собою, згідно законопроекту, накладання штрафу на фізичну особу в розмірі до 22 млн грн, а на юридичну особу в розмірі до 109 млн грн або до 5% загального річного обороту такої юридичної особи.
Інший же регулятор фінансового ринку – Національний банк України за аналогічне порушення пропонує штраф до 34 тис. грн. При цьому кожний з регуляторів фінансового ринку декларує приведення законодавства у відповідність до законодавства ЄС.
Ми переконані, що будь які санкції за загально визнаними світовими принципами повинні бути адекватними до правопорушення та не повинні бути більшими ніж витрати на запровадження нового бізнесу.
Крім того потребують уточнення завдання Комісії. На наш погляд, головним завданням Комісії має бути розвиток ринку, а всі інші завдання другорядні. Тому що, якщо ринку не буде, то не буде що захищати, а декларації про прозорий та справедливий ринок, який захищений від ризиків, так і залишаться деклараціями.
Законопроектом вкотре пропонується внести зміни до великої кількості законів, зокрема, до Кодексу законів про працю України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Законів України «Про товарні біржі», «Про нотаріат», «Про оплату праці», «Про Комітети Верховної Ради України», «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про рекламу», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «Про міжнародні договори України», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», «Про захист персональних даних», «Про безоплатну правову допомогу», «Про судовий збір», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про депозитарну систему України», «Про запобігання корупції», «Про національну поліцію», «Про державну службу», «Про виконавче провадження», «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» та Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
До Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (№738), який, до речі, ще не набув чинності для у учасників ринку, пропонується внести понад 20 нових статей та біля 100 інших змін (чому про це не знали пів року тому – незрозуміло). І саме це говорить про якість підготовки прийнятого Закону про ринки капіталу. А, враховуючи, що законопроектом передбачено внесення змін до положень Цивільного, Кримінального, Кримінально-процесуального та іншого законодавства України – наслідки неоднозначного застосування не можна навіть прогнозувати.
В пояснювальних записках до законопроектів зазначається, що мотивацією до реєстрації згаданих законопроектів стали вимоги міжнародних донорів, які передбачають, що згідно із Меморандумом, підписаним з МВФ, Україна зобов’язана прийняти законопроект, який «посилює незалежність та інституційну спроможність, повноваження щодо транскордонної та внутрішньої співпраці, та правозастосовні повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для того, щоб забезпечити дотримання нею стандартів IOSCO».
Проте, в Звіті НКЦПФР щодо оцінки імплементації принципів IOSCO, яка була проведена ще в 2013 році, а саме Блоку С (Принципи 10 – 12) Повноваження Комісії у сфері правозастосування, зазначено, що «Комісія має повноваження на перевірки, розслідування та санкції для забезпечення виконання законів, за які вона є відповідальною. Однак, існують недоліки в цих повноваженнях та в їх використанні, які необхідно усунути, а саме: Комісія повинна мати право входити до приміщень примусово, якщо власник ліцензії відмовляє в доступі».
Разом з тим, діючий Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» передбачає можливість залучення правоохоронних органів до виконання Комісією покладених на неї завдань, в тому числі щодо доступу до приміщень та сприянні у проведенні перевірок.
Враховуючи те, що фондовий ринок знаходить в стані стагнації, про що доводять показники ринку*, запропоновані законопроектом нововведення, можуть не дати ринку дочекатися обіцяного покращення з 2023 року.
Цікаво і те, що законопроект №4684 містить в собі певну «інтригу». Так проект закону передбачає іншу кількість Членів НКЦПФР та інший підхід до їх призначення. Наприклад, стаття 8 законопроекту передбачає, що Комісія, як колегіальний орган, утворюється у складі п’яти членів Комісії (сьогодні склад Комісії 7 осіб), які призначаються за результатами відкритого конкурсного відбору, що здійснює конкурсна комісія склад якої затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 10). А стаття 12 говорить про те, що призначені члени Комісії на своєму першому засіданні на два роки обирають Голову Комісії.
*Показники фондового ринку
Обсяг торгів на ринку цінних паперів знизився з 2015 по 2019 рік на 1 394 млрд грн – з 2172 млрд до 778 млрд грн відповідно.
Обсяг зареєстрованих емісій цінних паперів скоротився з 148 млрд грн у 2015 році до 112 млрд грн в 2019. При цьому майже 50% від загального обсягу зареєстрованих емісій в 2019 році припадає на двох емітентів: ПРАТ «Укренерго» (37 млрд грн) та АТ «Альфа-банк» (16 млрд грн).
На кінець 2015 року в лістингу знаходились 64 випуски акцій, а на кінець 2019 року тільки два випуски, позалістингові – 1494 та 230 відповідно.
За даними Звіту НКЦПФР за 2019 рік
Поділитися: 