Добрими намірами вимощена дорога до пекла. Виключенням не стало і бажання «розвинути фондовий ринок», відтворене у законопроекті № 4684. Передбачається, що у разі прийняття законопроекту, Комісію наділять безпрецедентними повноваженнями, яким позаздрить навіть прокуратура. На багатьох сторінках детально описаний новий «кнут», проте чомусь про «пряник» для фондового ринку знов забули.
Вікторія Волковська, генеральний директор FIMA:
Одразу після знайомства із проектом закону № 4684 ми надавали свої коментарі та запитання його авторам. Проте, чим більше ми в нього занурюємося, тим більше цей законопроект нагадує нам захоплююче «кримінальне чтиво».
Адже несподівано отримати орган, який утворюється Кабінетом міністрів, звітує Верховні Раді і Президенту і не підпорядковується нікому, навіть Уряду, залишаючи за собою повну незалежність.
Цікаво, що при повній незалежності Комісії фінансуватися вона буде звідусіль: з Державного бюджету (щоправда, якось окремо від Бюджетного Кодексу), з адміністративних послуг (в обхід Закону про адмінпослуги і своїм баченням скільки це має коштувати) та з платежів нагляду (і неважливо, що Податковий Кодекс не передбачає таких податків і зборів). Питання штрафів заслуговує окремої уваги, тому про них нижче.
Захоплююче виглядає і той факт, що законопроект передбачає надання Комісії з цінних паперів право законодавчих ініціатив, щоправда, трохи обмежене: шляхом внесення до профільного комітету своїх законопроектів, але…
Окрема тема – викриття порушень та проведення Комісією розслідувань.
Згідно законопроекту, уповноважені на проведення розслідування наділяються повноваженнями і правом вчиняти процесуальні дії. Також з’являються нові для Комісії терміни «арешт», «експерт», «свідок», «інформатор», «оплата послуг інформаторів» та ін.
Фактично Комісія отримує функції органів досудового розслідування, хоча Кримінальний Процесуальний Кодекс визначає вичерпний перелік цих органів. Більше того, при цьому всьому «Члени Комісії, інші працівники Комісії та залучені експерти не несуть відповідальності за дії та бездіяльність, якщо вони діяли добросовісно, відповідно до закону і в межах своїх службових обов’язків (умов договорів)».
Так можливо слід зазирнути у статтю 364 Кримінального Кодексу під назвою «Зловживання владою або службовим становищем»?
Юрій Берестовський, заступник генерального директора FIMA:
Статтею 59 законопроекту передбачено, що Комісія застосовує штрафні санкції за 70 правопорушень, здебільшого у розмірах від 21 млн до 340 млн грн.
Проте, Регламентом ЄС №596/2014 рекомендовано регуляторам застосовувати штрафні санкції за 14 правопорушень щодо зловживань на ринку капіталу, і такі порушення стосуються перед усім інсайдерської інформації та маніпулювання ринком.
Запропоновані законопроектом №4684 фінансові санкції не тільки не відповідають фактичному фінансовому стану фондового ринку, вони неспівставні економіці України в цілому. І зовсім незрозуміло, як за несвоєчасне надання звітності (а причин може бути чимало, у тому числі неготовність самого регулятора приймати звітність, як це відбувається із Таксономією), можна накладати штраф у розмірі до 22 млн грн на фізичну або 109 млн грн на юридичну особу. І де тут маніпулювання чи захист інвесторів?
Слід зауважити, що за аналогічне порушення інший регулятор того ж фінансового ринку – Національний банк України пропонує штраф до 34 тис. грн. При тому і перший, і другий регулятор фінансового ринку декларує приведення законодавства у відповідність до законодавства ЄС.
Враховуючи наведені приклади, вважаємо, що будь-які санкції, за загально визнаними світовими принципами, повинні бути адекватними до правопорушення та не повинні бути більшими ніж витрати на запровадження нового бізнесу.
Марія Березовчук, юрист FIMA:
На питання «І де тут маніпулювання чи захист інвесторів?» додам декілька слів про повноваження, якими ініціатори законопроекту № 4684 пропонують наділити регулятора.Норми законопроекту начебто покликані забезпечити захист інвесторів, споживачів фінансових послуг та учасників організованих товарних ринків, забезпечити справедливість, ефективність та прозорість таких ринків. Проте, запропоновані права за своєю правовою природою є слідчими діями та ідентичними правам органів досудового слідства, що не корелюється ні з метою прийняття такого законопроекту, ні з завданням, покладеними на Комісію.
Зокрема, законопроект надає регулятору право:
– оглядати будівлі/ приміщення/ території юридичних та фізичних осіб;
– накладати попередній арешт на майно;
– зупиняти виконання договорів;
– отримувати копії документів;
– копіювати інформацію інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем;
– отримувати письмові пояснення;
– здійснювати опитування свідків, експертів, представників ринків.
Взагалі-то, Кримінальний Процесуальний Кодекс містить вичерпний перелік органів досудового розслідування: Національна поліція; органи безпеки; органи, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; органи державного бюро розслідувань; Національне антикорупційне бюро.
Тож наділення інших органів аналогічними повноваженнями неодмінно призведе до порушення Конституційних прав і свобод громадян, їх прав на свободу і недоторканність. Особливо при тому, що законопроектом не передбачено ніякого контролю з боку органів державної влади, зокрема слідчого, дізнавача, прокурора, суду над здійсненням Комісією процесуальних дій під час проведення нею розслідування.
Окремо необхідно вказати на надання Членам та працівникам Комісії певної недоторканності (звільнення від відповідальності) за певних умов при спричиненні ними шкоди.
Не можна не звернути увагу і на те, що законопроект передбачає наділення Комісії повноваженнями отримувати інформацію, яка становить нотаріальну та банківську таємницю, яка взагалі-то може бути надана прокуратурі або органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність та органам досудового розслідування. Хіба що Комісія все ж таки отримує статус органу досудового розслідування. Але чи зможе вона його опанувати? Чи вистачить ресурсів – фінансових, професійних, людських?
Аналізуючи новели в повноваженнях Комісії, можна дійти висновку, що вказаним проектом надається «зелене світло» регулятору одного із секторів економіки «перетягнути на себе ковдру» з органів, які, згідно положень чинного законодавства України, належать до інституту досудового розслідування і є предметом регулювання виключно кримінально-процесуального законодавства.
Але чи сприятиме підвищенню ефективності державного регулювання вітчизняного фондового ринку таке запропоноване розширення повноважень Комісії? Чи не матиме все це зворотній ефект?
Поділитися: 