У третій четвер травня в Україні святкують Всесвітній день вишиванки. Цього року пам’ятна дата припадає на 18 травня. Свято не є офіційним, однак стало популярним серед українців по всьому світові – у цей день вони одягають національне вбрання.
Відзначати День вишиванки почали не так давно. Його започаткували студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича в 2006 році.
Тоді ініціатором акції стала студентка Леся Воронюк. На таку ідею дівчину надихнув її одногрупник Ігор Житарюк, який часто в будень приходив на пари у вишитій сорочці.
У 2011 році на площу в Чернівцях прийшли чотири тисяч осіб у вишитих сорочках. Цю подію занесли до «Книги рекордів Гіннеса» за найбільшу кількість людей в національному одязі, які зібралися разом.
У 2014 році свято почали відзначати в інших країнах, де представники української діаспори також одягають вишитий одяг на роботу, університет чи прогулянку.
Перший відомий прототип узорів вишивки на території України археологи виявили в Мізинській стоянці на Чернігівщині, яка датується 18 тисячами років до нашої ери. Там вони знайшли браслети, на яких зображені орнаменти, що згодом з’явилися на українському традиційному одязі.
Також вишитий одяг носили трипільці, скіфи та сармати протягом різних етапів історії. У трипільців – це були білі довгі сорочки з різними візерунками, в скіфів – святкові костюми, які оздоблювали золотими тваринними або рослинними орнаментами, а в сарматів – одяг, вишитий кольоровим та золотим гаптуванням.
За часів Київської русі також був поширений вишитий одяг. Зокрема сестра Володимира Мономаха, Анна сприяла створенню майстерень при монастирях, де навчали вишивати.
Крім того, на фресках Софійського собору зображені різні рослинні та геометричні орнаменти, які нагадують вишивку. Такі ж візерунки є на іконах цього періоду, які написані народними майстрами.