Увага! Щодо можливості сумісництва військової служби з іншою діяльністю

Генеральний штаб Збройних Сил України опрацювавши питання щодо можливості сумісництва військової служби з іншою діяльністю, наводить таке.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності,

З метою забезпечення гарантій для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків частиною третьої статті 119 Кодексу законів про працю України передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Загальні права і обов’язки військовослужбовців Збройних Сил України визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV.

Відповідно до статті 16 зазначеного Статуту кожний військовослужбовець зобов’язаний виконувати службові обов’язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов’язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Вимогами пункту 100 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (із змінами), забороняється призначення військовослужбовців на посади у порядку службового сумісництва, крім посад, пов’язаних із науково- педагогічною або науковою діяльністю.

Крім того, військовим посадовим особам Збройних Сил України, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовому складу штатних військово- лікарських комісій відповідно до частини першої статті 25 Закону України “Про запобігання корупції” (далі – Закон) забороняється:

займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;
входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді)), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України, крім випадку, передбаченого абзацом першим частини другої статті 25 Закону.

Зазначені вище особи, а також особи, що зазначені у підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 Закону, з метою запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав відповідно до статті 36 Закону зобов’язані протягом 60 днів після призначення (обрання) їх на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права в порядку, встановленому Законом.

* Надання рекомендаційних роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування положень Закону належить до повноважень Нацагентства з питань запобігання корупції.

Поділитися: